здмухнений

ЗДМУ́ХНЕНИЙ, ЗДМУ́ХНУТИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до здмухну́ти.

Всихала здмухнута вітром імла попід шелюгами (Є. Плужник);

Вона читала; сторінкою повз зеленкуватий жучок .. Вже двічі був він не без досади здмухнутий на підвіконня (Л. Кононович, пер. з тв. О. Гріна);

* Образно. Прийшла й остання весна – брехлива, фарисейська, оперта на пустім слові і здмухнена одним словом – і знов не піднявся з-посеред російської суспільності ані один смілий і рішучий голос в обороні українського слова (І. Франко);

* У порівн. Ми пругко зриваємось разом на ноги, мов вітром здмухнуті (О. Гончар);

Весь ланцюг стрільців западається в рови, немов здмухнений (О. Лисяк).