здуматися

ЗДУ́МАТИСЯ, ається, док., безос., розм.

Спасти на думку; захотітися.

[Олімпіада Іванівна:] Що се тобі здумалось? (Леся Українка);

Я, зрештою, як і кожний гуцул, не вмію скаржитися. Для мене все добре. От щось мені здумалося, піднімаюся та йду в ліс (У. Самчук);

[Стефано:] Якщо ти людина, то покажись у своїй справжній подобі, а якщо диявол – явись, як здумається (М. Бажан, пер. з тв. В. Шекспіра);

* Образно. Поїзд ішов, як йому здумається: хотів – їхав, хотів – стояв годинами чи то на станції і чи то просто посеред дороги чи десь у тупику (І. Багряний).

Значення в інших словниках

1. здуматися — зду́матися дієслово доконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
2. здуматися — -ається, док., безос., розм. Спасти на думку; захотітися.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. здуматися — ЗДУ́МАТИСЯ, ається, док., безос., розм. Спасти на думку; захотітися. [Олімпіада Іванівна:] Що се тобі здумалось? (Л. Укр., II, 1951, 71); Робити, як нам здумається.  Словник української мови в 11 томах
4. здуматися — Здумуватися, -муюся, -єшся сов. в. здуматися, -маюся, -єшся, гл. Надумывать, надумать. Я ся здумам инакше. Вх. Лем. 419.  Словник української мови Грінченка