зеківський
ЗЕ́КІВСЬКИЙ, а, е, розм.
Прикм. до зек.
Я, мабуть, мав кумедний вигляд серед чорних зеківських бушлатів у світло-сірому двобортному осінньому пальті (В. Рубан);
Підняли Стусову домовину. Зняли віко. Усе чорне: обличчя, зеківський одяг, подушка під головою, стружки в домовині. Тіло нетлінне, всохле (з газ.);
Зеківський сленг.
Словник української мови (СУМ-20)