зек

ЗЕК, а, ч., розм.

Те саме, що в'я́зень (перев. щодо СРСР та пострадянських країн).

Метко зазирав [Петя] у лазні під лави – чи не сховався де який зек (Б. Антоненко-Давидович);

Танцює зек у батькових чоботях, мов дерев'яним гупає прачем. Під сивим небом і дрібним дощем обтрушує він душу від скорботи і сажі самоти (В. Стус);

Казимирович стає жвавим і дотепним .. Мені здається, що цей колишній фронтовик, зек, а тепер немічний пенсіонер переживає справжнісінькі миті щастя (А. Дністровий).

Значення в інших словниках

1. зек — див. невільник  Словник синонімів Вусика
2. зек — -а, ч., жарг. Той, хто перебуває в ув'язненні; ув'язнений.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. зек — А, ч. В'язень. Хто хоче президента зека?  Словник сучасного українського сленгу
4. зек — (-а) ч.; крим., жрм. Ув'язнений. <...> прийшов "зек" з колонії — хтозна, що скажуть, що ми з ним водимось, тут і так на нас око міліції (Ю. Покальчук, Те, що на споді). * У порівн. Щирого злота зливок — талант!...  Словник жарґонної лексики української мови
5. зек — (з/к, заключенный каналоармеец, ув'язнений каналоармієць) термін, яким у пенітенціарній системі СРСР спершу називали в'язнів-будівників Біломоро-Балтійського каналу (1932-33), пізніше усіх в'язнів ҐУЛАҐу.  Універсальний словник-енциклопедія