Словник української мови у 20 томах

землерийкові

ЗЕМЛЕРИ́ЙКОВІ, вих, мн.

Родина комахоїдних ссавців, схожих на мишу (у 1 знач.).

Землерийкові поширені на всіх материках, крім Австралії, Антарктиди та південної і середньої частини Південної Америки (з наук. літ.);

У фауні України налічуються три роди землерийкових: білозубка, бурозубка і кутора (з наук. літ.).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. землерийкові — землери́йкові множинний іменник, істота рід тварин  Орфографічний словник української мови
  2. землерийкові — -их, ім. Родина ссавців ряду комахоїдних.  Великий тлумачний словник сучасної мови