Словник української мови у 20 томах

землювання

ЗЕМЛЮВА́ННЯ, я, с., с. г.

Один з етапів рекультивації землі, який передбачає комплекс робіт щодо зняття, транспортування та нанесення родючого шару ґрунту на рекультивовані ділянки.

Звичайне землювання здійснюють одноразово без перемішування основного шару й шару, що наноситься (з наук. літ.);

Землювання може бути суцільним і вибірковим, звичайним і комбінованим (з навч. літ.);

Під час землювання вирівнюють поверхню газону, підсівають траву та поливають (із журн.);

Землювання малопродуктивних земель.

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. землювання — -я, с. Рівномірне поверхневе покриття газонів сумішшю добре переплілих органічних добрив, рослинної землі і грубозернистого піску.  Великий тлумачний словник сучасної мови