зерновик

ЗЕРНОВИ́К², а́, ч., іст.

Спеціальна посудина для зберігання зерна.

Зберігалось обмолочене зерно в спеціальних посудинах великих розмірів, які отримали назву зерновиків (їхня висота іноді сягає 1

м) (з наук. літ.);

Кераміка черняхівської культури складається з гончарних й ліпних виробів: яйцеподібних зерновиків, кухонних горщиків, мисок, глечиків, ваз, кубків (з наук. літ.);

Трипільська таріль чи зерновик для новоспечених нуворишів не цінніші від глека або макітри, що продаються на провінційному базарі (з газ.).

Значення в інших словниках

1. зерновик — зернови́к іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. зерновик — -а, ч. Спеціаліст із вирощування зернових, злакових культур.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. зерновик — ЗЕРНОВИ́К, а́, ч. Спеціаліст з вирощування зернових, злакових культур. Досягнення зерновиків, тваринників, садівників, городників, буряководів — чи ж не багата наша країна знатними людьми? (Горд., Цвіти.., 1951, 33)  Словник української мови в 11 томах