зернотерка
ЗЕРНОТЕ́РКА, и, ж., іст.
Пристрій для ручного помелу: кам'яна плита, на якій зерно розтирається меншим каменем.
Виготовлялися зернотерки з граніту, пісковику і т. ін., складалися з нижнього каменя – плити і верхнього – розтирача (з наук. літ.);
Трипільці сушили дубові жолуді в закритих печах, подрібнювали на зернотерках і додавали до тіста (з наук. літ.);
Борошномельне виробництво пройшло шлях майже в 6 тис. років – від ступок і зернотерок до сучасних великих борошномельних заводів (з наук.-попул. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)