злободенно

ЗЛОБОДЕ́ННО.

Присл. до злободе́нний.

Зведення мистецтва тільки до злободенно суспільницької [громадянської] ролі суперечить його суті й, очевидно, обнижує його вартість (Б.-І. Антонич);

Інна Волосевич зуміла оповісти “Про хлопчика” не просто хвацько, а, направду, злободенно, зіткнувши свого героя з цілою низкою викликів, з якими щодня, виходячи з дому, стикаються сучасні маленькі хлопчики (І. Андрусяк);

Завжди злободенно сприймаються слова Михайла Грушевського, що справжній історик України мусить бути надзвичайно багатогранним, ледве чи не універсальним у використанні джерел та літератури (з наук. літ.).