злотворний

ЗЛОТВО́РНИЙ, а, е.

Який творить зло.

Не маючи сили перетравити те, що з'їв від злотворної руки власної паньматки, піп із нею посварився (Валерій Шевчук);

// Наслідком дій, учинків і т. ін. якого є зло.

Петрик подумки писав жінці своїй отак: “Ганно .. Їду я геть од твоїх злотворних учинків” (Г. Колісник).