Словник української мови у 20 томах

злущення

ЗЛУ́ЩЕННЯ, я, с.

Дія за знач. злу́щити і стан за знач. злу́щитися.

Збираючи врожай та очищаючи насіння гречки, слід ураховувати можливість злущення лушпиння й травмування ендосперму (з наук. літ.);

Під час реставрації скульптури відновлено структуру основи на ділянках злущень і здуттів, проведено пошарове розкриття авторської поверхні, здійснено тонування, нанесено захисний шар лаку (із журн.);

Цегла має бути морозостiйкою i в насиченому водою станi витримувати без ознак видимих пошкоджень (розшарування, злущення, розтрiскування, викришування) не менш як п'ятнадцять циклiв поперемiнного заморожування й вiдтавання (з навч. літ.).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. злущення — злу́щення іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
  2. злущення — -я, с. Дія за знач. злущити.  Великий тлумачний словник сучасної мови