Словник української мови у 20 томах

зліченний

ЗЛІЧЕ́ННИЙ, а, е, мат.

Елементи якого можна занумерувати натуральними числами; зчисленний.

Множина всіх точок координатної площини з раціональними координатами зліченна (з наук. літ.);

Спектр оператора дискретний і визначається зліченним числом значень (з навч. літ.).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. зліченний — зліче́нний прикметник  Орфографічний словник української мови
  2. зліченний — -а, -е. Який можна полічити, порахувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови