зліченний
ЗЛІЧЕ́ННИЙ, а, е, мат.
Елементи якого можна занумерувати натуральними числами; зчисленний.
Множина всіх точок координатної площини з раціональними координатами зліченна (з наук. літ.);
Спектр оператора дискретний і визначається зліченним числом значень (з навч. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me