злісник

ЗЛІ́СНИК, а, ч., рідко.

Зла (у 1, 2 знач.) людина.

Не виявляючи страху, подався до батька, надіючись оборонити себе від наклепів злісників .., але при вході до султанового шатра нагло схопили його без'язикі силачі (П. Загребельний).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me