злісник
ЗЛІ́СНИК, а, ч., рідко.
Зла (у 1, 2 знач.) людина.
Не виявляючи страху, подався до батька, надіючись оборонити себе від наклепів злісників .., але при вході до султанового шатра нагло схопили його без'язикі силачі (П. Загребельний).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me