змаг
ЗМАГ, у, ч., рідко.
Те саме, що змага́ння 1, 3.
О, знати твердо лиш одно: Загин або побіда. І змаг п'янитиме вином, Як батька і прадіда (О. Лятуринська);
Останній змаг руками перед тим, як хвилі поглинуть тебе, сподіванка, що народжується з безнадії: “А, може, врятуюсь! Може, випливу!” (В. Домонтович);
Хмизонос розіпхав усіх, гордо виступив на середину, урочисто оголосив: – На змаг! Хто хоче, ставай туди (П. Загребельний);
Вона вже дружина чорноморського адмірала – героя змагів за незалежність, про якого Мирон підрядився знімати документальний фільм (Г. Тарасюк).
Словник української мови (СУМ-20)