змагальницький

ЗМАГА́ЛЬНИЦЬКИЙ, а, е.

1. Прикм. до змага́льник.

Першоумовою успішного змагання є практикування змагальницької поведінки, яка передбачає чесність у поєдинку та повагу до супротивника (з навч. літ.).

2. Стос. до змагання (у 1–3 знач.), характерний для нього.

Авторитарні партії, на відміну від змагальницьких, характерні для недемократичних політичних режимів (з наук. літ.);

Підвищення мотивації щодо самостійної роботи породжує вельми цікавий педагогічний феномен: у групах нерідко створюються умови для появи яскраво виражених змагальницьких настроїв (з наук. літ.);

Взаємодія учасників політичного процесу повинна мати змагальницький, конкуруючий характер (з наук.-попул. літ.);

Ефективність і продуктивність залежать від змагальницького духу фірми й уміння приймати рішення (із журн.).