змагальність
ЗМАГА́ЛЬНІСТЬ, ності, ж.
Властивість за знач. змага́льний 1, 2.
Основою для виокремлення індивіда із загальної маси є самостійність людини, звільненої від опіки, здатність і бажання розраховувати на власні сили, змагальність, а отже, і нове, більш незалежне, ставлення до суспільства (з наук. літ.);
Проведення змодельованих судових процесів сприяє розвитку творчого мислення, змагальності, професійної та ораторської майстерності, красномовності (з навч. літ.);
Украй необхідне інституційне закріплення здобутків демократії: балансу гілок влади в Україні (законодавчої, виконавчої та судової), перманентний діалог влади, суспільства й опозиції, а також змагальності політичних сил (із журн.).
Словник української мови (СУМ-20)