змагун

ЗМАГУ́Н, а́, ч., рідко.

Учасник змагання (у 2 знач.); змагальник.

Сірко об'їхав конем навколо змагунів, важно оглянув їх, а тоді став збоку, як генерал на параді; підняв руку і подав команду по-військовому: – Біго-о-м (І. Багряний);

Всі розступилися від стовпа до стовпа, між якими крейдою через увесь вимощений цеглою майдан відписано доріжку для змагунів, і стежать за перегонами двох вершників (Е. Андієвська).

Значення в інших словниках

1. змагун — змагу́н іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. змагун — -а, ч., зах. Учасник змагання.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. змагун — змагу́н учасник спортивних змагань; спортсмен (ст): Він простягся на деревляній лаві і поглянув вниз, де з-під даху трибуни виринав сочистий зелений прямокутник майдану, чорніла бігова доріжка і де увихались барвисті постаті змагунів...  Лексикон львівський: поважно і на жарт