змружений
ЗМРУ́ЖЕНИЙ, а, е, розм.
Злегка прикритий (про очі, вії); замружений.
У змружених очатах зачаїлось щось хижувате, сторожать вони кожен твій вираз і рух (О. Гончар);
Чоло й щоки [Сірка] зблискували, .. очі – змружені, в них горіли невеликі, але дужі вогники (Ю. Мушкетик);
Розглядаючи спiврозмовцiв крiзь золотинки змружених вiй, вона зненацька почула рiзке, надсадне ячання: невiдь-звiдки на терасi взявся антрацитово-чорний котюга (О. Забужко).
Словник української мови (СУМ-20)