змійовик

ЗМІЙОВИ́К², ч.

1. род. у́. Те саме, що серпенти́н.

Змійовик – це гірська порода, утворена мінералами групи серпентину переважно зеленого кольору (з наук. літ.);

Змійовик – це непрозорий мінерал, що має малюнок, який нагадує забарвлення шкіри змії, і скляний шовковистий блиск (з наук.-попул. літ.).

2. род. а́. Окремий камінь цього мінералу, що використовується як ювелірна прикраса, елемент декору, а також як теплоізоляційний та вогнетривкий матеріал.

Змійовик добре полірується: протягом чотирьох сотень років з нього виготовляють вази, стільниці й інші елементи інтер'єру (із журн.);

Кулон зі змійовика.

ЗМІЙОВИ́К³, у́, ч.

Багаторічна трав'яниста рослина родини гречаних зі стеблом заввишки 30–90 см, запашним колосоподібним суцвіттям і вигнутою формою темно-бурого кореневища; горець зміїний.

Змійовик цвіте у червні та липні (з наук.-попул. літ.);

Заболочені береги озер, чагарникові луки, трав'янисті болота – улюблені місця змійовику (із журн.).

Значення в інших словниках

1. змійовик — змійови́к іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. змійовик — Змеевик — serpentine — Serpentin — мінерал, те саме, що серпентин.  Гірничий енциклопедичний словник
3. змійовик — -а, ч. 1》 Зігнута у вигляді спіралі труба, признач. для поверхневого теплообміну. 2》 Назва мінералу серпентину.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. змійовик — ЗМІЙОВИ́К, а, ч. 1. Зігнута у вигляді спіралі або и-подібних витків труба, признач. для поверхневого теплообміну. У куб наливають води і закривають кришкою з паропровідною трубкою.. Це довга олов’яна трубка, скручена змійкою, так званий змійовик (Уроки..  Словник української мови в 11 томах