зміїв

ЗМІ́ЇВ, і́єва, і́єве.

Прикм. до змій; належний змію (у 1–4 знач.).

Розметаєм кодло змієве Ми до пня, до голови... Славен будь довічно, Києве! (М. Рильський).

Значення в інших словниках

1. Зміїв — Змі́їв іменник чоловічого роду місто в Україні Змії́в іменник чоловічого роду населений пункт в Україні  Орфографічний словник української мови
2. зміїв — -ієва, -ієве. Належний, властивий змію.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. Зміїв — Змі́їв, Змі́єва, -ву, -вом (місто)  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
4. зміїв — Зміїв, -ва, -ве Принадлежащій змѣю. Недалеко од змієвого логва. Грин. ІІ. 235.  Словник української мови Грінченка