зміїв

Зміїв, -ва, -ве

Принадлежащій змѣю. Недалеко од змієвого логва. Грин. ІІ. 235.

Значення в інших словниках

1. Зміїв — Змі́їв іменник чоловічого роду місто в Україні Змії́в іменник чоловічого роду населений пункт в Україні  Орфографічний словник української мови
2. зміїв — -ієва, -ієве. Належний, властивий змію.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. зміїв — ЗМІ́ЇВ, і́єва, і́єве. Прикм. до змій; належний змію (у 1–4 знач.). Розметаєм кодло змієве Ми до пня, до голови... Славен будь довічно, Києве! (М. Рильський).  Словник української мови у 20 томах
4. Зміїв — Змі́їв, Змі́єва, -ву, -вом (місто)  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)