зміїв

Зміїв, -ва, -ве

Принадлежащій змѣю. Недалеко од змієвого логва. Грин. ІІ. 235.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. Зміїв — Змі́їв іменник чоловічого роду місто в Україні Змії́в іменник чоловічого роду населений пункт в Україні Орфографічний словник української мови
  2. зміїв — -ієва, -ієве. Належний, властивий змію. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. зміїв — ЗМІ́ЇВ, і́єва, і́єве. Прикм. до змій; належний змію (у 1–4 знач.). Розметаєм кодло змієве Ми до пня, до голови... Славен будь довічно, Києве! (М. Рильський). Словник української мови у 20 томах
  4. Зміїв — Змі́їв, Змі́єва, -ву, -вом (місто) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)