зміїв
Зміїв, -ва, -ве
Принадлежащій змѣю. Недалеко од змієвого логва. Грин. ІІ. 235.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- Зміїв — Змі́їв іменник чоловічого роду місто в Україні Змії́в іменник чоловічого роду населений пункт в Україні Орфографічний словник української мови
- зміїв — -ієва, -ієве. Належний, властивий змію. Великий тлумачний словник сучасної мови
- зміїв — ЗМІ́ЇВ, і́єва, і́єве. Прикм. до змій; належний змію (у 1–4 знач.). Розметаєм кодло змієве Ми до пня, до голови... Славен будь довічно, Києве! (М. Рильський). Словник української мови у 20 томах
- Зміїв — Змі́їв, Змі́єва, -ву, -вом (місто) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)