зміїв
змі́їв
-ієва, -ієве.
Належний, властивий змію.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- Зміїв — Змі́їв іменник чоловічого роду місто в Україні Змії́в іменник чоловічого роду населений пункт в Україні Орфографічний словник української мови
- зміїв — ЗМІ́ЇВ, і́єва, і́єве. Прикм. до змій; належний змію (у 1–4 знач.). Розметаєм кодло змієве Ми до пня, до голови... Славен будь довічно, Києве! (М. Рильський). Словник української мови у 20 томах
- Зміїв — Змі́їв, Змі́єва, -ву, -вом (місто) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- зміїв — Зміїв, -ва, -ве Принадлежащій змѣю. Недалеко од змієвого логва. Грин. ІІ. 235. Словник української мови Грінченка