1. Словник української мови Грінченка

зміїний

Зміїний, -а, -е

Змѣиный. З того часу острів той зветься зміїним. Стор. МПр. 113. Зміїне сало. Грин. І. 157. зміїний корінь. раст. Vincetoxicum officinale L. ЗЮЗО. І. 141.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. зміїний — змії́ний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. зміїний — -а, -е. 1》 Прикм. до змія і змій. Зміїна отрута — специфічний отруйний секрет привушних залоз деяких видів змій. 2》 перен. Злий, підступний, ворожий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. зміїний — ПІДСТУ́ПНИЙ (який своєю поведінкою прикриває злі наміри; властивий такій людині), ПІ́ДЛИЙ, ПІДЛО́ТНИЙ, ОБЛУ́ДНИЙ, НЕПЕ́ВНИЙ, ЛУКА́ВИЙ, КА́ВЕРЗНИЙ розм., ОБЛУ́ДЛИВИЙ розм.; ПЕКЕ́ЛЬНИЙ розм., ДИЯ́ВОЛЬСЬКИЙ розм., ГАДЮ́ЧИЙ розм., ЗМІЇ́НИЙ розм. Словник синонімів української мови
  4. зміїний — ЗМІЇ́НИЙ, а, е. 1. Прикм. до змія́ і змій. На тім острові в горі повикопувані глибокі і великі печери, у котрих, розказують люди, колись, ще за Владимира святого, ховався змій; з того часу і острів той прозивається зміїним (Стор. Словник української мови в 11 томах