зміїний

ПІДСТУ́ПНИЙ (який своєю поведінкою прикриває злі наміри; властивий такій людині), ПІ́ДЛИЙ, ПІДЛО́ТНИЙ, ОБЛУ́ДНИЙ, НЕПЕ́ВНИЙ, ЛУКА́ВИЙ, КА́ВЕРЗНИЙ розм., ОБЛУ́ДЛИВИЙ розм.; ПЕКЕ́ЛЬНИЙ розм., ДИЯ́ВОЛЬСЬКИЙ розм., ГАДЮ́ЧИЙ розм., ЗМІЇ́НИЙ розм. (про заміри, вчинки, риси такої людини). Підступний боярин був, князя Данила вбити хотів (С. Пушик); — Тут дехто з ваших односельчан радив вам віддатися на ласку царських прислужників.. Підступна порада! (А. Головко); — Тепер вона не буде терпіти коло себе чоловіка,.. що ображає її людську гідність, не буде терпіти людину підлу й нікчемну (Є. Гуцало); Одійде в морок підле і лукаве, Холуйство у минувшину спливе (В. Симоненко); Він підбурив (хлопця) на брудний і підлотний злочин (З. Тулуб); Розбещений, картинний і облудний, він засліпить дівчину своїми вишуканими словами (М. Чабанівський); Її вже навіть острах бере, що ніхто його тут не розгадає, всіх він задурманить своїми облудними речами (О. Гончар); (Парвус:) Мені оті патриції непевні, не бачу я в них щирості такої, як у плебеїв (Леся Українка); Вона.. забула про існування Миколи Сухопари й інших бешкетників, від яких можна було чекати каверзних витівок (О. Донченко); Його я знаю добре.. Отруйні зуби кобри, Облудливі слівця! (Д. Павличко); Дівчата цей раз менше таїлися, цілком недвозначно виявляли свої пекельні наміри (К. Гордієнко); В Лакшуна, кажуть, абсолютно ідіотські очі, а за ними криється диявольська хитрість шпигуна... (М. Стельмах); Вона бачила.. той зміїний усміх (ще мовби здержуваний!), що блукав на гадючих устах пані Наської... (Олена Пчілка). — Пор. лицемі́рний, 1. хи́трий.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. зміїний — змії́ний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. зміїний — -а, -е. 1》 Прикм. до змія і змій. Зміїна отрута — специфічний отруйний секрет привушних залоз деяких видів змій. 2》 перен. Злий, підступний, ворожий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. зміїний — ЗМІЇ́НИЙ, а, е. 1. Прикм. до змія́ і змій. На тім острові в горі повикопувані глибокі і великі печери, у котрих, розказують люди, колись, ще за Владимира святого, ховався змій; з того часу і острів той прозивається зміїним (Стор. Словник української мови в 11 томах
  4. зміїний — Зміїний, -а, -е Змѣиный. З того часу острів той зветься зміїним. Стор. МПр. 113. Зміїне сало. Грин. І. 157. зміїний корінь. раст. Vincetoxicum officinale L. ЗЮЗО. І. 141. Словник української мови Грінченка