зневажальник

ЗНЕВАЖА́ЛЬНИК, а, ч., рідко.

Те саме, що знева́жник.

Для братів своїх став я відчужений, і чужий для синів своєї матері, бо ревність до дому Твойого [Твого] з'їдає мене, і зневаги Твоїх зневажальників спадають на мене, і постом я виплакав душу свою, а це сталось мені на зневагу (Біблія. Пер. І. Огієнка).

Значення в інших словниках

1. зневажальник — зневажа́льник іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. зневажальник — -а, ч. Той, хто зневажає кого-, що-небудь.  Великий тлумачний словник сучасної мови