зневоднювач

ЗНЕВО́ДНЮВАЧ, а, ч.

1. Пристрій для видаляння води, вологи із чого-небудь; дегідратор.

Шнековий зневоднювач може бути використаний для зневоднення осаду, утворюваного під час очищення стічних вод (з наук. літ.).

2. Речовина для зневоднювання чого-небудь.

Еритроцитарну масу видаляли зі зразка методом поступового збільшення концентрації зневоднювальної речовини. Як зневоднювач було застосовано етиловий спирт (з наук. літ.).

Значення в інших словниках

1. зневоднювач — знево́днювач іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. зневоднювач — -а, ч., хім. Хімічна сполука, яка відщеплює від речовин конституційну і кристалізаційну воду та вбирає вологу.  Великий тлумачний словник сучасної мови