знеможеність
ЗНЕМО́ЖЕНІСТЬ, ності, ж.
Стан за знач. знемо́жений 2.
Курява війни вирує над Україною. Мільйони людей викинуто на шляхи – на тяжкі шляхи відступу, знеможеності, розпуки (О. Гончар);
Знеможеність у Оксани була така, що впасти б і не підводитися, аж поки не зникнуть у цьому світі всі злочини (П. Загребельний).
Словник української мови (СУМ-20)