знеособленість
ЗНЕОСО́БЛЕНІСТЬ, ності, ж.
Властивість і стан за знач. знеосо́блений.
Знеособленість лірики, її психологічну вихолощеність митці почасти компенсують зверненням до історичних постатей, до жанру історичного портрета (з навч. літ.);
Поширення інформації через Інтернет, крім позитиву, має й значний недолік – знеособленість джерел надходження даних (з газ.).
Словник української мови (СУМ-20)