знеохочено

ЗНЕОХО́ЧЕНО, розм.

Присл. до знеохо́чений 2.

Знеохочено збирає [Мавра] карти, кладе їх оподалік від себе (О. Кобилянська);

Коли яка й проходила [жінка] повз нього, зблиснувши чи стріливши заклично очками, дяк знеохочено відводив погляда [погляд] (Валерій Шевчук).