знесамовитіло

ЗНЕСАМОВИ́ТІЛО.

Присл. до знесамови́тілий.

Сатанчук .. кинувся товкти, знесамовитіло топтати її [Ялосоветку] ногами (О. Гончар);

У зловісності й поквапі бігло четверо, знесамовитіло тягнули якусь ношу (П. Загребельний).