Словник української мови у 20 томах

зовнішньокультурний

ЗОВНІШНЬОКУЛЬТУ́РНИЙ, а, е.

Який існує, відбувається і т. ін. поза межами певної культури.

Зовнішньокультурний фактор був благодатним ґрунтом для становлення особистості І. Франка (з наук. літ.);

Зовнішньокультурні впливи та місцеві традиції тісно переплелися в розвитку металургії, яка завдяки своїй технологічній специфіці на межі старої та нової ери почала перша виокремлюватися в самостійну галузь (з наук.-попул. літ.).

Словник української мови (СУМ-20)