зовнішньокультурний
ЗОВНІШНЬОКУЛЬТУ́РНИЙ, а, е.
Який існує, відбувається і т. ін. поза межами певної культури.
Зовнішньокультурний фактор був благодатним ґрунтом для становлення особистості І. Франка (з наук. літ.);
Зовнішньокультурні впливи та місцеві традиції тісно переплелися в розвитку металургії, яка завдяки своїй технологічній специфіці на межі старої та нової ери почала перша виокремлюватися в самостійну галузь (з наук.-попул. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)