золоточолий
ЗОЛОТОЧО́ЛИЙ, а, е, поет.
Який має обрамлення золотистого кольору.
Соняхи вже цвіли, ціле море їх, золоточолих, розлилося степами, звернутих лицем до свого небесного взірця (О. Гончар);
Та ми з боліт і чорториїв Зіперлися об горній Київ. Віків золоточолий вияв (І. Драч).
Словник української мови (СУМ-20)