зонування

ЗОНУВА́ННЯ, я, с., спец.

1. Дія за знач. зонува́ти.

Зонування земель здійснюється у межах населених пунктів (з мови документів);

Найближчим часом буде проведено зонування території морського узбережжя, розроблено концепцію розвитку відповідної інфраструктури (з газ.).

2. Результат такої дії.

Біосферні заповідники, національні природні парки й регіональні ландшафтні парки мають внутрішнє зонування (з наук. літ.).

Значення в інших словниках

1. зонування — зонува́ння іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. зонування — -я, с. Розподіл чого-небудь на ділянки, зони, що характеризуються якою-небудь загальною ознакою.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. зонування — Поділ міської території, окремої ділянки, або споруди на частини, які відрізняються своїм функціональним використанням.  Архітектура і монументальне мистецтво