зонування
ЗОНУВА́ННЯ, я, с., спец.
1. Дія за знач. зонува́ти.
Зонування земель здійснюється у межах населених пунктів (з мови документів);
Найближчим часом буде проведено зонування території морського узбережжя, розроблено концепцію розвитку відповідної інфраструктури (з газ.).
2. Результат такої дії.
Біосферні заповідники, національні природні парки й регіональні ландшафтні парки мають внутрішнє зонування (з наук. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- зонування — зонува́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- зонування — -я, с. Розподіл чого-небудь на ділянки, зони, що характеризуються якою-небудь загальною ознакою. Великий тлумачний словник сучасної мови
- зонування — Поділ міської території, окремої ділянки, або споруди на частини, які відрізняються своїм функціональним використанням. Архітектура і монументальне мистецтво