зонтиковий

ЗО́НТИКОВИЙ, а, е, бот.

Прикм. до зо́нтик 3.

У багнистих низинних місцях біля річок і ставків, а то й прямо у воді росте досить небезпечна зонтикова рослина – віха отруйна (з навч. літ.);

У період цвітіння кущ бузини вкривається ажурними зонтиковими суцвіттями (з газ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me