зонтиковий
ЗО́НТИКОВИЙ, а, е, бот.
Прикм. до зо́нтик 3.
У багнистих низинних місцях біля річок і ставків, а то й прямо у воді росте досить небезпечна зонтикова рослина – віха отруйна (з навч. літ.);
У період цвітіння кущ бузини вкривається ажурними зонтиковими суцвіттями (з газ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me