зооценоз

ЗООЦЕНО́З, у, ч., екол.

Сукупність тварин, які спільно заселяють певний ареал за певних умов.

Зооценози степових схилів представлені типовими для різнотравно-типчакових степів угрупованнями безхребетних і хребетних тварин (з наук. літ.);

Зооценози оброблюваних земель сформувалися на істотно трансформованих господарською діяльністю людини ділянках природних, меліорованих та рекультивованих сільськогосподарських угідь (з наук.-попул. літ.).

Значення в інших словниках

1. зооценоз — зооцено́з іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. зооценоз — -у, ч. Сукупність тварин, що входять до складу біоценозу.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. зооценоз — зооцено́з (від зоо... і ...ценоз) сукупність тварин, що входять до складу біоценозу.  Словник іншомовних слів Мельничука