зримований

ЗРИМО́ВАНИЙ

, а, е. Дієпр. пас. до зримува́ти.

Олександрійський вірш – це шестистопний ямб, зримований попарно і з цезурою після третьої стопи (з наук. літ.);

// зримо́вано, безос. пред.

Молодь на поезію Винничука вибухала дружнім сміхом, так доладно, іронічно та кумедно все було зримовано (з газ.).

Значення в інших словниках

1. зримований — зримо́ваний дієприкметник  Орфографічний словник української мови