зрощувати

ЗРО́ЩУВАТИ², ую, уєш, недок., ЗРОСТИ́ТИ, ощу́, ости́ш, док., що.

1. Приживляти відокремлену тканину організму, кістку.

У народних казках мертва вода зрощує й гоїть порубане-посічене тіло героя (О. Забужко);

Ми продезінфікуємо рану ззовні і зсередини, потім ти повільно руйнуватимеш стрілу, а я тим часом буду зрощувати розірвані тканини й судини... (О. Авраменко, В. Авраменко).

2. спец. Зв'язуючи, зварюючи і т. ін. кінці або краї чого-небудь, з'єднувати.

Слюсар він був хороший – металеві троси, наприклад, зрощував, сплітав краще за всіх (О. Ільченко);

Найтрудніше зрощувати сталеві кінці, саме тоді руки в крові... (О. Гончар).

Значення в інших словниках

1. зрощувати — зро́щувати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. зрощувати — -ую, -уєш, недок., зростити, зрощу, зростиш, док., перех. 1》 Доглядаючи, забезпечувати ріст, розвиток кого-, чого-небудь; вирощувати. || Будучи придатною, доброю основою, сприяти ростові, розвиткові чого-небудь. || перен.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. зрощувати — ВИРО́ЩУВАТИ (дбайливо доглядаючи, сприяти ростові кого-, чого-небудь), РОЗВО́ДИТИ, КУЛЬТИВУВА́ТИ, РОСТИ́ТИ, ВИХО́ДЖУВАТИ, ЗРО́ЩУВАТИ, ВИРОСТА́ТИ рідше, ВИРОЩА́ТИ рідко, ВИКО́ХУВАТИ, ПЛЕКА́ТИ, ПЕ́СТИ́ТИ, КОХА́ТИ, ПЕ́СТУВАТИ, ЛЕЛІ́ЯТИ...  Словник синонімів української мови
4. зрощувати — ЗРО́ЩУВАТИ, ую, уєш, недок., ЗРОСТИ́ТИ, зрощу́, зрости́ш, док., перех. 1. Доглядаючи, забезпечувати ріст, розвиток кого-, чого-небудь; вирощувати.  Словник української мови в 11 томах