зрощувати
ЗРО́ЩУВАТИ², ую, уєш, недок., ЗРОСТИ́ТИ, ощу́, ости́ш, док., що.
1. Приживляти відокремлену тканину організму, кістку.
У народних казках мертва вода зрощує й гоїть порубане-посічене тіло героя (О. Забужко);
Ми продезінфікуємо рану ззовні і зсередини, потім ти повільно руйнуватимеш стрілу, а я тим часом буду зрощувати розірвані тканини й судини... (О. Авраменко, В. Авраменко).
2. спец. Зв'язуючи, зварюючи і т. ін. кінці або краї чого-небудь, з'єднувати.
Слюсар він був хороший – металеві троси, наприклад, зрощував, сплітав краще за всіх (О. Ільченко);
Найтрудніше зрощувати сталеві кінці, саме тоді руки в крові... (О. Гончар).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- зрощувати — зро́щувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- зрощувати — -ую, -уєш, недок., зростити, зрощу, зростиш, док., перех. 1》 Доглядаючи, забезпечувати ріст, розвиток кого-, чого-небудь; вирощувати. || Будучи придатною, доброю основою, сприяти ростові, розвиткові чого-небудь. || перен. Великий тлумачний словник сучасної мови
- зрощувати — ВИРО́ЩУВАТИ (дбайливо доглядаючи, сприяти ростові кого-, чого-небудь), РОЗВО́ДИТИ, КУЛЬТИВУВА́ТИ, РОСТИ́ТИ, ВИХО́ДЖУВАТИ, ЗРО́ЩУВАТИ, ВИРОСТА́ТИ рідше, ВИРОЩА́ТИ рідко, ВИКО́ХУВАТИ, ПЛЕКА́ТИ, ПЕ́СТИ́ТИ, КОХА́ТИ, ПЕ́СТУВАТИ, ЛЕЛІ́ЯТИ... Словник синонімів української мови
- зрощувати — ЗРО́ЩУВАТИ, ую, уєш, недок., ЗРОСТИ́ТИ, зрощу́, зрости́ш, док., перех. 1. Доглядаючи, забезпечувати ріст, розвиток кого-, чого-небудь; вирощувати. Словник української мови в 11 томах