зрубний

ЗРУ́БНИЙ, а, е.

Те саме, що зру́бовий.

Житла Х–ХІ ст. були заглиблені в нижній частині в ґрунт, зі стінами зрубної конструкції (з наук. літ.).

△ (1) Зру́бна культу́рно-істори́чна спі́льність – спільність археологічних культур пізнього бронзового віку (XVIII–XII ст. до н. е.), поширена на південному сході Європи між Дністром та Уралом.

Пам'ятки зрубної культурно-історичної спільності представлені селищами, курганними та ґрунтовими могильниками, скарбами бронзових виробів і зливків та ін. (з наук. літ.);

Зрубна культурно-історична спільність отримала свою назву завдяки конструктивним особливостям поховальних споруд (з наук.-попул. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. зрубний — зру́бний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. зрубний — -а, -е. Прикм. до зрубу. Великий тлумачний словник сучасної мови