зрощений
ЗРО́ЩЕНИЙ², а, е.
Дієпр. пас. до зрости́ти².
Лук було виготовлено з кількох дерев'яних і кістяних деталей, зрощених риб'ячим клеєм (з газ.).
ЗРО́ЩЕНИЙ³, а, е.
Який зрісся.
Брови її високі і зрощені в'юнкою чорною гадючкою на чолі білому чорніли, – щось недобре віщували (Марко Вовчок);
Всі стародавні, з поселень розвинуті міста ідеально зрощені з ландшафтом (О. Забужко);
Із часів Київської Русі культура, мораль, побутова традиція нашого народу щільно зрощені з релігією (з наук. літ.);
Зрощена з адміністрацією олігархія є перепоною і для вільного ринку, і для громадянського суспільства, а отже й демократії (з публіц. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- зрощений — зро́щений дієприкметник Орфографічний словник української мови
- зрощений — -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до зростити. || зрощено, безос. присудк. сл. 2》 у знач. прикм. Який зрісся. Великий тлумачний словник сучасної мови
- зрощений — Зро́щений, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- зрощений — ЗРО́ЩЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до зрости́ти. А навкруг — які навкруг хліба!.. Зрощені руками трударів Колоски, що й вітер не хита (Гірник, Сонце.., 1958, 28); Я внук гречкосія, Я син агронома, Я зрощений в місті інтелігент (Мур. Словник української мови в 11 томах