зрощений
ЗРО́ЩЕНИЙ, а, е.
1. Дієпр. пас. мин. ч. до зрости́ти.
А навкруг — які навкруг хліба!.. Зрощені руками трударів Колоски, що й вітер не хита (Гірник, Сонце.., 1958, 28);
Я внук гречкосія, Я син агронома, Я зрощений в місті інтелігент (Мур., Осінні сурми, 1964, 23);
Радянським людям, вихованим Комуністичною партією, зрощеним соціалістичним ладом, притаманні почуття свідомості і громадського обов’язку (Ком. Укр., 10, 1962, 20);
// зро́щено, безос. присудк. сл.
Цією роботящою рукою І колос зрощено, і зведено твій дім! (Бичко, Вогнище, 1959, 25).
2. у знач. прикм. Який зрісся.
Брови її високі і зрощені в’юнкою чорною гадючкою на чолі білому чорніли,— щось недобре віщували (Вовчок, І, 1955, 243).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- зрощений — зро́щений дієприкметник Орфографічний словник української мови
- зрощений — -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до зростити. || зрощено, безос. присудк. сл. 2》 у знач. прикм. Який зрісся. Великий тлумачний словник сучасної мови
- зрощений — ЗРО́ЩЕНИЙ², а, е. Дієпр. пас. до зрости́ти². Лук було виготовлено з кількох дерев'яних і кістяних деталей, зрощених риб'ячим клеєм (з газ.). ЗРО́ЩЕНИЙ³, а, е. Який зрісся. Словник української мови у 20 томах
- зрощений — Зро́щений, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)