зрошувач
ЗРО́ШУВАЧ, а, ч.
1. Штучне або природне водоймище, яке зрошує грунт.
Магістральні і розподільні канали, тимчасові і постійні зрошувачі густою сіткою вкрили багато тисяч гектарів степів (Наука.., 5, 1961, 33).
2. Спеціальний пристрій, механізм, прилад, признач. для зрошування.
Садовий зрошувач.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me