1. Орфографічний словник української мови

зрошувач

зро́шувач

іменник чоловічого роду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. зрошувач — -а, ч. 1》 Штучне або природне водоймище, яке зрошує ґрунт. 2》 Спеціальний пристрій, механізм, прилад, признач. для зрошування. Садовий зрошувач. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. зрошувач — ЗРО́ШУВАЧ, а, ч. 1. Штучне або природне водоймище, яке зрошує грунт. Магістральні і розподільні канали, тимчасові і постійні зрошувачі густою сіткою вкрили багато тисяч гектарів степів (Наука.., 5, 1961, 33). 2. Спеціальний пристрій, механізм, прилад, признач. для зрошування. Садовий зрошувач. Словник української мови в 11 томах