кавкання

КА́ВКАННЯ, я, с., розм.

Дія за знач. ка́вкати і звуки, утворювані цією дією.

I те кавкання галки виразно рознеслося понад домами серед мертвої тишi (І. Нечуй-Левицький);

І Віорелія лиш слину ковтала, смішно витягуючи шию .. Голосне кавкання Віорелії і це її куряче шарпання шиєю дратували Жоржетту (Г. Тарасюк).

Значення в інших словниках

1. кавкання — -я, с. Дія за знач. кавкати.  Великий тлумачний словник сучасної мови