кавітація

КАВІТА́ЦІЯ, ї, ж., фіз.

Утворення в краплинній рухомій рідині порожнин (бульбашок або каверн, заповнених газом, парою або їх сумішшю).

Якість ультразвукового очищення вовняного волокна залежить від кавітації (з наук. літ.);

Учені-механіки розробили найважливіші положення гідродинаміки великих швидкостей, зокрема теорію течій із кавітацією й методи розрахунку каверн (з наук.-попул. літ.);

Кавітація в рідинах, що перебувають у низькочастотному полі, здатна очищати поверхні та навіть полірувати їх (з навч. літ.).

Значення в інших словниках

1. кавітація — кавіта́ція іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. кавітація — Кавитация — cavitation — Blasenbildung, Hohlsog, Kavitation, Hohlraumbildung — утворення порожнин всередині рідини, тобто порушення її суцільності під час руху відносно інших тіл.  Гірничий енциклопедичний словник
3. кавітація — -ї, ж. Утворення в краплинній рухомій рідині порожнин, заповнених газом, парою або їх сумішшю. Акустична кавітація — кавітація, яка виникає під дією інтенсивної звукової хвилі.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. кавітація — кавіта́ція [від лат. cavitas (cavitatis) – порожнява] утворення порожнин всередині рідини, тобто порушення її суцільності під час руху відносно інших тіл.  Словник іншомовних слів Мельничука