кайфовий
КАЙФО́ВИЙ, заст. КЕЙФО́ВИЙ, а, е.
1. розм. Який приносить задоволення; приємний.
Тягнуться [лікарі] до Кирила.., щоб .. поставити діагноз, зробити комп'ютерну томографію і енцефалограму, провести із ним кайфовий медексперимент (С. Процюк);
Концерт в нас був кайфовий. На престижному фестивалі (Н. Сняданко);
– Бажаю тобі кейфових свят, – прокричала Маринка подрузі прощаючись (із журн.).
2. тільки кайфо́вий, жарг. Який зумовлює хворобливий стан мозку внаслідок уживання яких-небудь збуджувальних або наркотичних речовин.
Кайфовий препарат.
Словник української мови (СУМ-20)