Словник української мови у 20 томах

калам

КАЛА́М, а, ч.

Загострена очеретина, якою писали в мусульманських країнах.

Вхопила [Роксолана] калам, дописала внизу: “Я хотіла сховатися від сонця в затінку золотої хмари, але холодний вітер відігнав хмару” (П. Загребельний);

Тільки занурював калам у чорнило – починався банкет моєї душі (Ю. Логвин).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. калам — -у, ч. Мусульманське схоластичне богослов'я.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. калам — кала́м (араб., від грец. κάλαμος – тростина) очеретяна паличка, яку у народів Сходу здавна застосовували замість пера для письма.  Словник іншомовних слів Мельничука